КОНЦЕПЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ
Останнім часом дослідники та політики незрідка говорять про "кінець Заходу". Таке радикальне твердження має за опертя численні факти піднесення неліберальних сил у різних регіонах світу від США до Західної Європи, від Східної Європи до Росії, Турції та далі на Схід. Класичні неоліберальні та ієрархічні праві повертаються до влади в Латинській Америці після періоду рожевого (соціал-демократичного) припливу. Китай зовсім не виглядає, як країна, що готується здійснити перехід до демократичного плюралізму. Якщо хтось би і надумав святкувати 26 річницю Фукуямового есе "Кінець історії" – тексту, який проголошував тріумф західної ліберальної демократії після кривавого 20-го сторіччя, то робив би це не надто гучно (якщо б взагалі таке святкування відбулося б). Ліберали повсюди запитують – хто втратив Захід (ну мрію)? Конференція зосередиться на фундаментальних історичних та соціальних теоретичних питаннях. Вочевидь відповідь на незручні питання не варто шукати за допомогою звичних технократичних та емпірицистських підходів. Історичний досвід пропонує переосмислити оптимістичне прочитання взаємовідношень поміж капіталізмом, лібералізмом та модерном. Коло "доброчесності", де ринки вивільняють інтереси від пристрастей, витворюють відповідальних індивідів, роблять працю такою, що винагороджує за допомогою розповсюдження поділу праці та, врешті-решт, досягають кульмінації у процесах зростання заможності й демократії – всі ці процеси вочевидь не є гарантованою данністю. Ба більше, "коло доброчесності" незрідка трасформується у "порочне коло". Коли це трапилося? Які фактори пояснюють цю трансформацію? У контексті пізнього постленінізму таке академічне питання, як народний суверенітет, перетворюється на практичний виклик розбудови демократичних інституцій. Своєю чергою, це практичне завдання змушує звернутися до цілого ряду теоретичних й ідеологічно навантажених питань, як-то: 1) чи легітимно редукувати демократію до електоральних процесів, позбавляючи її соціального та економічного змісту?; І чи спроможні інструменти електронної демократії «компенсувати» недоліки і вади традиційних форм та інститутів демократії? 2) у цьому контексті постає інше питання: коли оспівана класичною політичною та соціальною теорією "popular will" перетворюється на "гріховний" популізм?; 3) у який спосіб можливо творення інклюзивних та солідарних інституцій / практик держави загального добробуту за умов (напів)периферійного капіталізму, який керується неоліберальними приписами (майстерного адаптуючи їх до локального контексту)?; 4) які висновки та рекомендації можна виробити для України на основі піднесення "популізмів"(?) в США: правого Трампового та лівого Сандерсового?; 5) як трансформувати інституції неопатримоніального панування у легально-раціональне домінування, здатне – в ідеалі – функціонувати у режимі змістовної, воднораз такої, що реально існує, демократії та громадянського суспільства?; 6) як подолати конфлікт поміж приписами неолібералізму, який мінімізує "соціальну" руку держави, воднораз посилюючи її мілітарно-репресивний вимір, з необхідністю реалізації модерного проекту (сталого й інноваційного) розвитку?; 7) який взаємозв'язок існує поміж "популізмом" та ксенофобією / расизмом / імперіалізмом? 8) на які соціальні чи професійні групи Україні варто покладати «надію» як на основного каталізатора / агента історичних змін (технократів, інженерів-інноваторів, експертократів тощо)?
Дон Кальб – професор та завідувач кафедри соціології та соціальної антропології Центрально-європейського університету, Будапешт, Угорщина
Анатолій Мельниченко – декан ФСП КПІ імені Ігоря Сікорського
Павло Кутуєв – завідувач кафедри соціології ФСП КПІ імені Ігоря Сікорського
Секції конференції
Секція 1. Україна та динаміка світових популізмів: чинники та наслідки
Науковий керівник – д.соц.н., проф. П.В.Кутуєв, секретарі – к.філос.н., доц., Т.В.Коломієць, к.філос.н., ст. викладач. А.С.Радей
Е-мейл секції для подання тез: populism10@gmail.com
1. Чинники популізму у трьох світах та Україна: криза ринкової демократії чи відмінні траєкторії капіталізмів?
2. Неолібералізм та популізм: Україна в глобальному контексті.
3. Популізм та політичні форми модернів у контексті політичні практики постсоціалістичого світу: поміж перспективами модернізацій та викликами неопатримоніалізму.
4. Політичні режими та ідеології в контексті численних модернів.
5. Варіації капіталізму та популізму: від Східної Азії до Східної Європи.
6. Політичні режими, держави та популізм на пост-радянському просторі.
7. Держава, що сприяє розвитку в Україні, як антидот популізму: чи є релевантним досвід Східної Азії до реаліям Східної Європи?
8. Держава, модерн та модернізація у контексті євроінтеграції: досвід Польщі
9. Постсоціалістична політика: поміж ідеалом демократії та реаліями авторитарного популзму.
10. Цінності, соціальні та політичні зміни в контексті постсоціалістичних трансформацій.
11. Інтернет, масова політика та виборчі кампанії: досвід політичної мобілізації від Арабської весни до перемоги Д.Трампа.
12. Мережева культура і конструювання нових способів соціальної взаємодії.
13. ЗМК поміж спокусами популізму та імперативами громадянського суспільства.
14. Постправда та маніпуляція суспільною свідомістю: форми, методи та наслідки.
15. Технонаука у модерному світі: теоретичні прориви та практичне застосування.
Секція 2. Публічне адміністрування та публічна політика в епоху невизначеності: держава як провайдер послуг чи електронний Левіафан?
Науковий керівник – к.філос.н., доц. А.А.Мельниченко, секретар – викладач О.І.Божок
Е-мейл секції для подання тез: populism10@gmail.com
1. Електронне врядування: шлях до цифрової демократії?
2. Good governance в Україні: ідеологема або програма дій?
3. Інноваційний розвиток як елемент модернізації: пошук інституційної рамки реалізації.
4. Держава та її інституції: український досвід та світові практики.
5. Електронне врядування, цифрова епоха та нерівність.
6. Управлінські зміни в Україні та світі: від рівня організацій до глобальних інституцій.
7. Від соціальних змін до соціальної інженерії: як управляти суспільствами / державами / ринками?
8. Електронне врядування та соціальна інженерія як інструменти модернізації та демократизації.
9. Сталий розвиток: поміж ідеологемою та політикою.
Секція 3. 25 років соціальних змін в постсоціалістичній Україні: поміж імперативами модернізації та викликами (напів)периферії
Наукові керівники – к.соц.н., доц. М.Н.Єнін, к.політ.н., ст.викл. О.Л.Якубін, секретар – к.політ.н. Н.І.Яковлєва
Е-мейл секції для подання тез: populism10@gmail.com
1. Політична влада в постсоціалістичних країнах: поміж популістськими вождями та раціональною бюрократією
2. Політичні режими в Євразії: норми ЄС та практики постсоціалістичного простору.
3. Політичні режими, економічний розвиток та розвиток людського потенціалу.
4. Постсоціалістичні нації: західний проект модерну та виклики піднесення Сходу.
5. Постсоціалістична політика поміж політичним порядком Гантінгтона та громадянським суспільством Токвіля.
6. Нерівності в порівняльно-історичній перспективі: соціо-економічні, політичні, етнічні, культурні, гендерні.
7. Релігія в контексті соціальних та політичних інституцій: поміж ліберальною демократією та фундаменталізмом.
8. Еволюція релігійних практик в контексті модерних трансформацій.
Секція 4. Сучасний український соціум в контексті регіональних та глобальних трансформацій.
Науковий керівник – к.с.н., доц. Г.О.Коржов, секретар – к. політ. н., викладач А.В.Багінський
Е-мейл секції для подання тез: populism10@gmail.com
1. Політика між радикальними лівими та радикальними правими: Україна, Європа, США.
2. Динаміка цінностей в Україні у порівняльно-історичному контексті.
3. Перспективи проекту Євроінтеграції в контексті Брекхіту і Д.Трампа.
4. Партії та ідеології в українській трансформації.
5. Соціальні стандарти й соціальна держава в модерному світі та українські реалії: поміж моральними та економічними імперативами.
6. Політика пам’яті, історична наука та політичні зміни.
7. Регіональна політика та сепаратизм: Україна та світовий досвід.
8. Нові соціальні рухи: регіональні, національні та глобальні виміри.
СЕКЦІЯ 5. Методологія та методи дослідження соціальних змін в контексті динаміки популізму.
Науковий керівник – к.ф.н., доц. І.В.Пиголенко, секретар – Ю.О.Дукач
Е-мейл секції для подання тез: populism10@gmail.com
1. Співвідношення теоретичного знання та емпіричних даних в соціології соціальних змін.
2. Валідність соціологічних даних в контексті історичної соціології.
3. Роль історичних досліджень в соціології з точки зору кількісних досліджень.
4. Роль історичних досліджень в соціології з точки зору якісних досліджень.